вікопомний
ВІКОПОМНИЙ, а, е, книжн. Якого пам'ятатимуть віками; незабутній. В дні вікопомного повстання Проти розбещених панів Зросло народів двох братання (Рильський, II, 1956, 312); 9 травня - вікопомний день Перемоги (Літ. газ., 9.V 1961, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вікопомний | вікопомна | вікопомне | вікопомні |
Родовий | вікопомного | вікопомної | вікопомного | вікопомних |
Давальний | вікопомному | вікопомній | вікопомному | вікопомним |
Знахідний | вікопомний, вікопомного | вікопомну | вікопомне | вікопомні, вікопомних |
Орудний | вікопомним | вікопомною | вікопомним | вікопомними |
Місцевий | на/у вікопомному, вікопомнім | на/у вікопомній | на/у вікопомному, вікопомнім | на/у вікопомних |