віктимність
ВІКТИМНІСТЬ, -ності, ж. Об'єктивно притаманна людині її підвищена здатність через деякі якості ставати за деяких обставин жертвою злочину; індивід не набуває віктимність у процесі життєдіяльності, а є віктимним з моменту народження і до смерті; у реалізації віктимних потенцій жертви певну роль відіграє взаємодія її суб'єктивних якостей і зовнішніх обставин.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віктимність | віктимності |
Родовий | віктимності, віктимности | віктимностей |
Давальний | віктимності | віктимностям |
Знахідний | віктимність | віктимності |
Орудний | віктимністю | віктимностями |
Місцевий | на/у віктимності | на/у віктимностях |
Кличний | віктимносте | віктимності |