віл
ВІЛ, вола, ч. Кастрований бик, якого використовують як тяглову силу. Іде Марко з чумаками. Ідучи співак, Не поспіша до господи - Воли попасає (Шевч., І, 1951, 322); Воли парубчак спинив, виліз із борозни на обліг (Головко, II, 1957, 11); * Образно. Генеральський приказ [наказ], з нагайкою в руках, зробив до ладу своє діло. Він.. з завзятих степовиків попоробив покірних волів (Мирний, I, 1954, 98); * У порівн. Та чого це ти насупився, як віл перед обухом? (Мам., Тв., 1962, 107).
@ Вола б з'їв - дуже голодний. Здається, вола б з'їв... і черствий хліб здавався смачним! (Мирний, II, 1954, 145); Волам хвости крутити, зневажл. - виконувати примітивну, нескладну, часто брудну, низькооплачувану роботу. - Поголовував трохи і досить - йди волам хвости крутити, коли людьми управляти не вмієш (Збан., Переджнив'я, 1960, 146); Їхати (поїхати) як волами - їхати дуже повільно; Працювати (робити), як віл [у ярмі] - дуже важко й багато працювати. Сливе дві неділі робила Олександра, як віл у ярмі (Коцюб., І, 1955, 68); [Маруся:] А чим же тобі не добра Марта? Що всім годить та робить, як сірий віл? (Вас., III, 1960, 94); Чорний віл на ногу наступив див. наступати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віл | воли |
Родовий | вола | волів |
Давальний | волові, волу | волам |
Знахідний | вола | волів |
Орудний | волом | волами |
Місцевий | на/у волі, волові | на/у волах |
Кличний | воле | воли |
віла
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віла | віли |
Родовий | віли | віл |
Давальний | вілі | вілам |
Знахідний | вілу | віл |
Орудний | вілою | вілами |
Місцевий | на/у вілі | на/у вілах |
Кличний | віло | віли |