галас
ГАЛАС, у, ч. 1. Безладне звучання багатьох голосів; крики, гамір. Усі разом загомоніли, та той тієї, той своєї! Нічого не розбереш;.. один крик, галас... (Мирний, II, 1954, 229); Птаство з галасом накинулось на розсипану мамалигу (Коцюб., І, 1955, 215); Довго блукаю по базару.. Галас, лайка, шум од безперестанного руху безлічі людей, коней, волів, гарб (Кол., На фронті.., 1959, 82); * Образно. Десь поблизу заторохтіли з усіх боків, захлинаючись, зенітки, знявся й інший вогнепальний галас (Ле, Право.., 1957, 149).
2. перен. Те саме, що розголос; сенсація. [Жандарм:] Будь спокійний. Не роби ніякої комедії, ніякого галасу (Фр., IX, 1952, 134); [Косяк:] Я все знаю, тільки мовчу - галасу не люблю, в тиші кохаюся (Зар., Антеї, 1962, 244).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | галас | галаси |
Родовий | галасу | галасів |
Давальний | галасові, галасу | галасам |
Знахідний | галас | галаси |
Орудний | галасом | галасами |
Місцевий | на/у галасі | на/у галасах |
Кличний | галасе | галаси |