галасливість
ГАЛАСЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. галасливий. Саламов мовчить. Тривога так вплинула на нього, що він раптом позбувся своєї звичайної метушні й галасливості (Донч., II, 1956, 215); Наманганське життя відрізнялося від попередніх років багато чим та ще й надмірною галасливістю газет про майбутній процес голодностенців (Ле, Міжгір'я, 1953, 300).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | галасливість | галасливості |
Родовий | галасливості, галасливости | галасливостей |
Давальний | галасливості | галасливостям |
Знахідний | галасливість | галасливості |
Орудний | галасливістю | галасливостями |
Місцевий | на/у галасливості | на/у галасливостях |
Кличний | галасливосте | галасливості |