гаплик
ГАПЛИК, а, ч. Металева зачіпка, що пришивається проти петлі до одягу, і служить застібкою. Підвів мене до дзеркала; дивлюсь: козакин мій защепнутий на всі гаплики (Стор., І, 1957, 120); Ганна тільки ахнула, потім, розвісивши біля груби одежу, взялась пришивати до кожушка гаплики (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 41).
@ Пришити гаплик - зауважити в'їдливо, дошкульно; Утяти (утнути) до гапликів - зробити, сказати що-небудь не до речі, невчасно, не до ладу. [Тетяна:] Гарно, гарно [співав], нічого сказати. [Михайло:] Утяв до гапликів! [Тетяна:] Аж пальці знати (Котл., II, 1953, 63); - Наш дяк більше б годився для тієї ролі тореадора, -говорила Ватя. - О, сей утнув би до гапликів, нема що й казати, - говорив Леонід Семенович (Н.-Лев., IV, 1956, 100).
ГАПЛИК, -а, ч. 1. Закінчення життя; смерть. На нього чатував неочікуваний гаплик, смуткують усі. (Балачки 1980-х років, Чернігівщина)
2. Припинення абичого. Надійшов законодавчий гаплик багаторічній рекламі алкогольних напоїв у СМІ. (Газета 2000-х років) 3. Те саме, що край, скін, кінець.ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гаплик | гаплики |
Родовий | гаплика | гапликів |
Давальний | гапликові, гаплику | гапликам |
Знахідний | гаплик | гаплики |
Орудний | гапликом | гапликами |
Місцевий | на/у гаплику | на/у гапликах |
Кличний | гаплику | гаплики |