глухар
ГЛУХАР, я, ч. 1. Великий птах з родини тетеревових; глухий тетерев. Не росомаха в сітях віт - важкий глухар злітає... (Гонч., Вибр., 1959, 280); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти.. рябчиків, глухарів, лебедів (Цюпа, Україна.., 1960, 88).
2. розм. Глуха людина. [Васильович:] Та ну тебе. Глухий чорт. [Федорович:] Як 'ти сказав, Васильовичу? [Васильович:] Глухар! (Мик., І, 1957, 27); Уночі вартує глухар Щур (Скл., Помилка, 1933, 63).
3. Великий гвинт з шестигранною або квадратною голівкою. Інколи [при з'єднанні деталей] замість шпильок застосовують глухарі.., що формою подібні до болтів, але виконують роль шпильок (Практ. з машинозн., 1957, 174).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | глухар | глухарі |
Родовий | глухаря | глухарів |
Давальний | глухареві, глухарю | глухарям |
Знахідний | глухар, глухаря | глухарі, глухарів |
Орудний | глухарем | глухарями |
Місцевий | на/у глухарі | на/у глухарях |
Кличний | глухарю | глухарі |