гоголь
ГОГОЛЬ, я, ч. Водоплавний дикий птах родини качиних. Приазовські степи кишіли качками - свіязями,.. чорноголовими нирками, сірими гоголями (Дмит., Наречена, 1959, 95); Гоголю, гоголю, птице болотна, Кожен із нас має затишок свій (Мал., II, 1956, 207); * У порівн. Князь метнувся горностаєм білим в очерет до річки напрямки, і полинув гоголем на хвилі, і по той бік виринув з ріки (Забіла, У.. світ, 1960, 176).
@ Гоголем ходити (входити, увійти) - ходити поважно, гордовито. Одного разу Гайдай гоголем увійшов у клас (Донч., V, 1957, 468).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гоголь | гоголі |
Родовий | гоголя | гоголів |
Давальний | гоголеві, гоголю | гоголям |
Знахідний | гоголя | гоголів |
Орудний | гоголем | гоголями |
Місцевий | на/у гоголі, гоголеві | на/у гоголях |
Кличний | гоголю | гоголі |