горщичок
ГОРЩИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до горщик. Через який час Недбай таскав із кухні маленький засмальцьований горщичок з олією (Вас., І, 1959, 82); Вранці і мати, і Катруся, і Яринка дивились, як обережно і серйозно ніс Тарас загорнутий у білу хустину горщичок молочної каші (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горщичок | горщички |
Родовий | горщичка | горщичків |
Давальний | горщичкові, горщичку | горщичкам |
Знахідний | горщичок | горщички |
Орудний | горщичком | горщичками |
Місцевий | на/у горщичку | на/у горщичках |
Кличний | горщичку | горщички |