гуркало
ГУРКАЛО, а, с., розм. Дитяча іграшка або інший предмет, що гуркотить. Гуркала й брязкала відразу змовкли, і диліжанс став (Вас.,1,1959,184); Було гуркало нам робить [дід] та гринджолята (Морд., І, 1958, 41); * У порівн. Вона [куля] хурчала, як дитяче гуркало, і переверталася в повітрі, як цирковий акробат (Загреб., Європа 45, 1959, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гуркало | гуркала |
Родовий | гуркала | гуркал |
Давальний | гуркалу | гуркалам |
Знахідний | гуркало | гуркала |
Орудний | гуркалом | гуркалами |
Місцевий | на/у гуркалі | на/у гуркалах |
Кличний | гуркало | гуркала |
гуркати
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гуркаю | гуркаємо |
2 особа | гуркаєш | гуркаєте |
3 особа | гуркає | гуркають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гуркатиму | гуркатимемо |
2 особа | гуркатимеш | гуркатимете |
3 особа | гуркатиме | гуркатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гуркав | гуркали |
Жіночий рід | гуркала | |
Середній рід | гуркало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гуркаймо | |
2 особа | гуркай | гуркайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гуркаючи | |
Минулий час | гуркавши |