гурток
ГУРТОК, тка, ч. 1. Зменш. до гурт1. Коло крамниці гурток людей - гаряче обмірковують справу (Вас., III, 1960, 325); Вона прилучилася до гуртка людей, які стояли біля відчиненого вікна (Дмит., Наречена, 1959, 136); Гуртки чорних овець шукають воріт своїх, за ними діти куряву збивають... (Стеф., II, 1953, 40).
2. Організація осіб, об'єднаних для спільної діяльності, спільних занять і т. ін. [Милевський:] Зимою у нас був маленький драматичний гурток склався (Л. Укр., II, 1951, 73); - Тетяна стала на роботу, на заводі. Вступила в більшовицький гурток (Юхвід, Оля, 1959, 176).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гурток | гуртки |
Родовий | гуртка | гуртків |
Давальний | гурткові, гуртку | гурткам |
Знахідний | гурток | гуртки |
Орудний | гуртком | гуртками |
Місцевий | на/у гуртку | на/у гуртках |
Кличний | гуртку | гуртки |