двигнути
ДВИГНУТИ, ну, неш і ДВИНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. неперех., чим. Однокр. до двигати 2. Я чую і хочу крикнути, заборонити [бити], а не можу... Пальцем. навіть не двигну (Хотк., І, 1966, 69); Ганна невиразно двигнула плечима (Досв., Вибр., 1959, 232).
2. неперех. Те саме, що двигнутися. Другі [люди] зареготали, і від їх реготу двигнула гора (Мирний, І, 1954, 259); Двигнув мур (Мал., II, 1956, 362).
3. перех. і без додатка, перен., фам. Сильно вдарити, штовхнути. Я як двину її [собаку] зо всього маху навідлі бичем (Сл. Гр.); От ми поставили перед ними артилерію, та як двинули з гармат (Сл. Гр.).
4. неперех. Рушити, вирушити. Іван-царевич і Булат-молодець рано встали і двинули в дальню дорогу (Укр.. казки, легенди.., 1957, 65); - Чи не двинути йому просто самому в повіт? (Головко, II, 1957, 84).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | двигну | двигнемо |
2 особа | двигнеш | двигнете |
3 особа | двигне | двигнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | двигнув | двигнули |
Жіночий рід | двигнула | |
Середній рід | двигнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | двигнімо | |
2 особа | двигни | двигніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | двигнувши |