дивуватися
ДИВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? (Шевч., II,1953,362); Обоє ми дивуємось Вашій енергії,.. то таки робота неабияка! (Л. Укр., V, 1956, 59); Тарас справді дивувався - стільки енергії, стільки любові до праці було в Михайлові Семеновичу (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 313).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дивуюся | дивуємося |
2 особа | дивуєшся | дивуєтеся |
3 особа | дивується | дивуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дивуватимуся | дивуватимемося |
2 особа | дивуватимешся | дивуватиметеся |
3 особа | дивуватиметься | дивуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дивувався | дивувалися |
Жіночий рід | дивувалася | |
Середній рід | дивувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дивуймося | |
2 особа | дивуйся | дивуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дивуючись | |
Минулий час | дивувавшись |