долітати
ДОЛІТАТИ, аю, аєш, недок., ДОЛЕТІТИ, ечу, етиш, док. 1. Летячи, досягати чого-небудь, якого-небудь місця. Ось вона [птиця] долітає до нашого кордону (Ю. Янов., І, 1954, 8); Бризки [води] долетіли до його морди (Коцюб.. І, 1955, 366); Подумати тільки, в саму голову летіла граната і.. не долетіла (Кол., На фронті.., 1959, 70).
2. Поширюючись, досягати чийого-небудь слуху, нюху (про звуки, запахи). Навколо було тихо, од берега не долітав сюди жоден звук (Коцюб., І, 1955, 351); Тим часом до Цимбала долітає бурмотіння тітки Калини (Жур., Звич. турботи, 1960, 109); Той регіт долетів до ушей сонного батька (Н.-Лев., І, 1956, 196); Тільки інколи, десь здалеку, долетить гудок паровоза (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 43).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долітаю | долітаємо |
2 особа | долітаєш | долітаєте |
3 особа | долітає | долітають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долітатиму | долітатимемо |
2 особа | долітатимеш | долітатимете |
3 особа | долітатиме | долітатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | долітав | долітали |
Жіночий рід | долітала | |
Середній рід | долітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долітаймо | |
2 особа | долітай | долітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | долітаючи | |
Минулий час | долітавши |