домінування
ДОМІНУВАННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. домінувати. Місце формування пилку певним чином впливає на ступінь домінування окремих ознак у гібридного потомства (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 22).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | домінування | домінування |
Родовий | домінування | домінувань |
Давальний | домінуванню | домінуванням |
Знахідний | домінування | домінування |
Орудний | домінуванням | домінуваннями |
Місцевий | на/у домінуванні | на/у домінуваннях |
Кличний | домінування | домінування |