доповзати
ДОПОВЗАТИ, аю, аєш, недок., ДОПОВЗТИ, зу, зеш, док. 1. Повзучи, досягати якого-небудь місця, добиратися кудись. Вони були на городі, доповзали до перших людських осель (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 193); Арсен Красик зібрав усі свої сили, доповз до води (Ткач, Крута хвиля, 1954, 233).
2. перен., розм. Повільно, з труднощами добиратися куди-небудь. Наше авто, як невтомна мурашка, доповзло до самої вершини і завтра покотиться вузенькою кам'яною стрічкою вниз (Жур., Вечір.., 1958, 276).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доповзаю | доповзаємо |
2 особа | доповзаєш | доповзаєте |
3 особа | доповзає | доповзають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доповзав | доповзали |
Жіночий рід | доповзала | |
Середній рід | доповзало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доповзаймо | |
2 особа | доповзай | доповзайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | доповзавши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доповзаю | доповзаємо |
2 особа | доповзаєш | доповзаєте |
3 особа | доповзає | доповзають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доповзатиму | доповзатимемо |
2 особа | доповзатимеш | доповзатимете |
3 особа | доповзатиме | доповзатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доповзав | доповзали |
Жіночий рід | доповзала | |
Середній рід | доповзало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доповзаймо | |
2 особа | доповзай | доповзайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доповзаючи | |
Минулий час | доповзавши |