діточки
ДІТОЧКИ, діточок, мн. Зменш.-пестл. до діти1 1, 2. [Марко:] Було люду до двох тищ [тисяч], а тепер, ой, горе-гірке, сто бабів, шість дідів та діточок трохи (Мороз, П'єси, 1959, 7); Село неначе погоріло, Неначе люде подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть!.. (Шевч., II, 1953, 110); Хвалилася птиця - Пе-ре-пе-ли-ця: - Здрастуй, спілий колосе, Ясна зірко, Діточок я вивела Аж семірко! (Мал., І, 1956, 165); * У порівн. Ніч обгорнула біленькі хати, Немов маленьких діточок мати (Л. Укр., І, 1951, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | діточки | |
Родовий | діточок | |
Давальний | діточкам | |
Знахідний | діточок | |
Орудний | діточками | |
Місцевий | на/у діточках | |
Кличний | діточки |