дієслово
ДІЄСЛОВО, а, с. Частина мови, яка означає поняття дії або стану як процесу і має такі основні граматичні категорії: часу, виду, способу, стану, особи, числа. Неособові форми дієслова - дієслівні утворення, позбавлені форм особи: дієприкметник, дієприслівник та інфінітив (Сл. лінгв. терм., 1957, 102).
^ Безособове дієслово - дієслово, що називає дію або стан, які не можуть бути пов'язані з будь-якою особою чи предметом; Допоміжне дієслово див. допоміжний.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дієслово | дієслова |
Родовий | дієслова | дієслів |
Давальний | дієслову | дієсловам |
Знахідний | дієслово | дієслова |
Орудний | дієсловом | дієсловами |
Місцевий | на/у дієслові | на/у дієсловах |
Кличний | дієслово | дієслова |