екзарх
ЕКЗАРХ. а, ч. 1. У Стародавній Греції - глава жерців при храмі.
2. У Візантійській імперії - намісник імператора.
3. У греко-православній церкві - представник вищої церковної влади в державі або в окремих великих областях держави.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | екзарх | екзархи |
Родовий | екзарха | екзархів |
Давальний | екзархові, екзарху | екзархам |
Знахідний | екзарха | екзархів |
Орудний | екзархом | екзархами |
Місцевий | на/у екзарху, екзархові | на/у екзархах |
Кличний | екзарху | екзархи |