еклектизм
ЕКЛЕКТИЗМ, у, ч., книжн. Механічне безпринципне сполучення різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів і т. ін. Під впливом реакційних напрямів у мовознавстві [Болгарії до 1944 р.] переважали емпіризм і еклектизм (Мовозн., XIV, 1957, 131).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | еклектизм | еклектизми |
Родовий | еклектизму | еклектизмів |
Давальний | еклектизмові, еклектизму | еклектизмам |
Знахідний | еклектизм | еклектизми |
Орудний | еклектизмом | еклектизмами |
Місцевий | на/у еклектизмі | на/у еклектизмах |
Кличний | еклектизме | еклектизми |