екстаз
ЕКСТАЗ, у, ч. Крайній, найвищий ступінь захоплення. Чудовою здалась українська пісня всім студентам з далеких країв.. Всі її слухали, всі приходили в екстаз (Н.-Лев., І, 1956, 340); // Надмірно збуджений психічний стан, що доходить до нестями, самозабуття. Хвилинний істеричний екстаз вже минув, і зараз вона відчувала тільки втому (Собко, Шлях.., 1948, 80).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | екстаз | екстази |
Родовий | екстазу | екстазів |
Давальний | екстазові, екстазу | екстазам |
Знахідний | екстаз | екстази |
Орудний | екстазом | екстазами |
Місцевий | на/у екстазі | на/у екстазах |
Кличний | екстазе | екстази |