елеватор
ЕЛЕВАТОР, а, ч. 1. Зерносховище, обладнане пристосуваннями для підіймання, сушіння, зберігання і т. ін. великої кількості зерна. Золоте зерно сиплеться в грузовики, парокінні безтарки його везуть на елеватори (Кучер, Чорноморці, 1956, 44).
2. Вантажопіднімальний пристрій для безперервного транспортування вантажу у вертикальній або круто похилій площині. Зерно і важкі дрібні домішки, пройшовши крізь решето [молотарки комбайна], по скатній дошці сходять в зерновий шнек, звідки зерновим елеватором подаються в розподільний шнек другої очистки (Зерн. комбайни, 1957, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | елеватор | елеватори |
Родовий | елеватора | елеваторів |
Давальний | елеваторові, елеватору | елеваторам |
Знахідний | елеватор | елеватори |
Орудний | елеватором | елеваторами |
Місцевий | на/у елеваторі | на/у елеваторах |
Кличний | елеваторе | елеватори |