емоційний
ЕМОЦІЙНИЙ, а, е. 1. Який виражає емоції, насичений ними. Деякі слова у пожовтневій мові змінили емоційне забарвлення, яке вони мали в дожовтневій мові (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 37); Не витримавши емоційної промови Малецької, захлинувся від кашлю та сміху Недокус (Збан., Малин. дзвін, 1958, 134); //Який викликає емоції. Кращою стороною твору [О. Бердника «Шляхи титанів»] є вміння автора переконливо змальовувати подробиці фантастичних явищ, справляючи бажаний емоційний вплив на читача (Вітч., 2, 1961, 161).
2. Який легко збуджується, швидко реагує на що-небудь; нестриманий. Цілеспрямовані, емоційні натури лякає не сама небезпека, що відчутно висить у них над головою, а невідомість, чекання небезпеки (Руд., Остання шабля, 1959, 518).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | емоційний | емоційна | емоційне | емоційні |
Родовий | емоційного | емоційної | емоційного | емоційних |
Давальний | емоційному | емоційній | емоційному | емоційним |
Знахідний | емоційний, емоційного | емоційну | емоційне | емоційні, емоційних |
Орудний | емоційним | емоційною | емоційним | емоційними |
Місцевий | на/у емоційному, емоційнім | на/у емоційній | на/у емоційному, емоційнім | на/у емоційних |