ендомітоз
ЕНДОМІТОЗ, -у, ч. Різновид мітозу, при якому відбувається кратне збільшення кількості хромосом у ядрах клітин рослинних та тваринних організмів без порушення цілісності ядерної оболонки. // Утворення клітин із збільшеним вмістом ДНК, що відбувається внаслідок блокування мітозу на певних етапах; раніше ендомітозом вважали способом утворення поліплоїдних і політенних ядер, але пізніше було доведено, що поліплоїдія – результат незавершених звичайних мітозів, а політенія – повторних циклів синтезу ДНК без мітозу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ендомітоз | ендомітози |
Родовий | ендомітозу | ендомітозів |
Давальний | ендомітозові, ендомітозу | ендомітозам |
Знахідний | ендомітоз | ендомітози |
Орудний | ендомітозом | ендомітозами |
Місцевий | на/у ендомітозі | на/у ендомітозах |
Кличний | ендомітозе | ендомітози |