енний
ЕННИЙ, а, е. 1. Позначений у формулах умовним символом - латинською літерою N, у значенні: кожний, всякий, певний (про величини).
2. перен., перев. з сл. кількість, число і т. ін. Невизначено великий, необмежений. Мене цікавить вербування енної кількості осіб до школи для дорослих... (Ю. Янов., І, 1958, 540).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | енний | енна | енне | енні |
Родовий | енного | енної | енного | енних |
Давальний | енному | енній | енному | енним |
Знахідний | енний, енного | енну | енне | енні, енних |
Орудний | енним | енною | енним | енними |
Місцевий | на/у енному, еннім | на/у енній | на/у енному, еннім | на/у енних |