енофтальм
ЕНОФТАЛЬМ, -у, ч., мед. Западання очного яблука в очну ямку; спостерігається найчастіше при важких травмах ока з переломом кісток очниці з наступною атрофією очноямкової жирової клітковини або при ураженнях центральних симпатичних шляхів і порушеннях симпатичної іннервації ока тощо; усунення енофтальму пов'язане з лікуванням захворювання, симптомом якого він є; протилежний енофтальму симптом – екзофтальм.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | енофтальм | енофтальми |
Родовий | енофтальму | енофтальмів |
Давальний | енофтальмові, енофтальму | енофтальмам |
Знахідний | енофтальм | енофтальми |
Орудний | енофтальмом | енофтальмами |
Місцевий | на/у енофтальмі | на/у енофтальмах |
Кличний | енофтальме | енофтальми |