ерзац
ЕРЗАЦ, у, ч. Неповноцінний замінник чого-небудь; сурогат. У пивній.. дим тютюнових ерзаців плавав шарами, не поєднуючись (Ю. Янов., І, 1958, 539); * Образно. Підміняючи справжні пристрасті й почуття їх солоденькими ерзацами, подібна драматургія [п'єси «Люська» Г. Мазіна, «Ураган» Т. Смолянської] лише опошлює ті моральні норми й положення, які вона береться стверджувати (Про багатство л-ри, 1959, 80).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ерзац | ерзаци |
Родовий | ерзацу | ерзаців |
Давальний | ерзацові, ерзацу | ерзацам |
Знахідний | ерзац | ерзаци |
Орудний | ерзацом | ерзацами |
Місцевий | на/у ерзаці | на/у ерзацах |
Кличний | ерзаце | ерзаци |