еритроміцин
ЕРИТРОМІЦИН, -у, ч. Лікарський препарат; один з антибіотиків, який затримує ріст стійких до пеніциліну форм збудників хвороб.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | еритроміцин | еритроміцини |
Родовий | еритроміцину | еритроміцинів |
Давальний | еритроміцинові, еритроміцину | еритроміцинам |
Знахідний | еритроміцин | еритроміцини |
Орудний | еритроміцином | еритроміцинами |
Місцевий | на/у еритроміцині | на/у еритроміцинах |
Кличний | еритроміцине | еритроміцини |