ефірний
ЕФІРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ефір. Плава місяць в синім морі, Зорі іскряться дрібні У далекому просторі, У ефірній глибині (Черн., Поезії, 1959, 199); // Який має в своєму складі ефір (у 4 знач.). Рідше при операціях застосовували ефірний наркоз (Матеріали.. охор. здоров'я.., 1957, 148).
^ Ефірна олія - летка масляниста рідина з приємним запахом, яка міститься в деяких рослинах і використовується в промисловості та медицині. Цілі поля троянд під Бахчисараєм, з яких добувають запашну ефірну олію, стоять пусті й одинокі. По їх плантаціях пройшов уже не один танк (Кучер, Чорноморці, 1956, 329).
2. книжн. Надзвичайно легкий. Ефірна балерина; Ефірне плаття.
3. перен. Безтілесний, неземний. Дівчина була таки досить солідного складу, проте чогось справляла враження ефірної особи, ніжної, як травинка (Вільде, На порозі, 1955, 231).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ефірний | ефірна | ефірне | ефірні |
Родовий | ефірного | ефірної | ефірного | ефірних |
Давальний | ефірному | ефірній | ефірному | ефірним |
Знахідний | ефірний, ефірного | ефірну | ефірне | ефірні, ефірних |
Орудний | ефірним | ефірною | ефірним | ефірними |
Місцевий | на/у ефірному, ефірнім | на/у ефірній | на/у ефірному, ефірнім | на/у ефірних |