жерстяник
ЖЕРСТЯНИК, а, ч. Майстер, що виготовляє вироби з жерсті; бляхар. Яків був нестройовиком - працював жерстяником у майстерні (Десняк, II, 1955, 370).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жерстяник | жерстяники |
Родовий | жерстяника | жерстяників |
Давальний | жерстяникові, жерстянику | жерстяникам |
Знахідний | жерстяника | жерстяників |
Орудний | жерстяником | жерстяниками |
Місцевий | на/у жерстянику, жерстяникові | на/у жерстяниках |
Кличний | жерстянику | жерстяники |