заблискотіти
ЗАБЛИСКОТІТИ, отить, док. Почати блискотіти. Місяць вирізувався з-за гори верха, й заблискотіли зорі на небі (Вовчок, І, 1955, 322); Заворушилася монгольська сила, забряжчала зброя, заблискотіли до сонця мечі (Фр., VI, 1951, 82); Обличчя Рубінове налилося кров'ю, очі заблискотіли (Сенч., На Бат. горі, 1960, 5).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заблискочу | заблискотимо |
2 особа | заблискотиш | заблискотите |
3 особа | заблискотить | заблискотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заблискотів | заблискотіли |
Жіночий рід | заблискотіла | |
Середній рід | заблискотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заблискотімо | |
2 особа | заблискоти | заблискотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заблискотівши |