завалений
ЗАВАЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до завалити. Вихід [у море] був завалений. Навіть вельбот ледве зміг перебратись через замілену протоку (Трубл., І, 1955, 189); Вулички [в Філіппополі] тісні, турецькі доми без вікон на вулицю, ..турецькі базари завалені виноградом (Л. Укр., V, 1956, 157); Довгий низький підвал.. весь був завалений меблями, валізами, клунками (Гончар, III, 1959, 144).
2. у знач. прикм. Який завалився. Білий димок ліниво здіймався над грузом завалених стін (Коцюб., II, 1955, 93); Марія відсахнулася від бруствера, одбігла в завалений хід сполучення (Кучер, Чорноморці, 1956, 372).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | завалений | завалена | завалене | завалені |
Родовий | заваленого | заваленої | заваленого | завалених |
Давальний | заваленому | заваленій | заваленому | заваленим |
Знахідний | завалений, заваленого | завалену | завалене | завалені, завалених |
Орудний | заваленим | заваленою | заваленим | заваленими |
Місцевий | на/у заваленому, заваленім | на/у заваленій | на/у заваленому, заваленім | на/у завалених |