завершений
ЗАВЕРШЕНИЙ, а, е. Діепр. пас. мин. ч. до завершити. Раптовий залп із самопалів, завершений чотирма ударами з гармат, нагадали Наливайкові про.. наказ (Ле, Наливайко, 1957, 313); Олег розчинив вікно і довго стояв перед ним, роздумуючи над невдало завершеною розмовою (Міщ., Сіверяни, 1961, 115); От і Стайки..; хати виринають довгими рядами, клуні схожі на стоги сіна завершені, а хліви - на півкопи - бідне сільце (Кос., Новели, 1962, 101); // завершено, безос. присудк. сл. В другому десятиріччі [1971-1980 рр.] електрифікацію всієї країни буде в основному завершено (Програма КПРС, 1961, 60).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | завершений | завершена | завершене | завершені |
Родовий | завершеного | завершеної | завершеного | завершених |
Давальний | завершеному | завершеній | завершеному | завершеним |
Знахідний | завершений, завершеного | завершену | завершене | завершені, завершених |
Орудний | завершеним | завершеною | завершеним | завершеними |
Місцевий | на/у завершеному, завершенім | на/у завершеній | на/у завершеному, завершенім | на/у завершених |