завзятися
ЗАВЗЯТИСЯ, візьмуся, візьмешся, док., розм. 1. Задумавши що-небудь, невідступно домагатися його виконання, діяти уперто, наполегливо. - Я колись до неї [дівки] - а вона як стусоне мене в груди!.. Чекай же, думаю собі, завзялася ти, завізьмусь і я... (Коцюб., І, 1955, 139); Громада, бачите, завзялася та й вибрала до ради самих противників дідича (Март., Тв., 1954, 65); - Ви впадете десь на шляху, як ті безумці, що завзялися перейти безкрайню безводну пустиню (Кол., Терен.., 1959, 282).
2. на кого-що. Затаївши недобрі почуття проти кого-, чого-небудь, виявити бажання учинити зло; намір до ворожих дій. [Анна:] І певно, що як він на нас завзявся, то зітре нас на порох, знищить, зруйнує (Фр., IX, 1952, 111); Це було в самий розпал великої трагедії, що уготувало польське панство.., завзявшися на святиню українського духу, на його буття (Стар., Облога.., 1961, 3).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завізьмуся | завізьмемося |
2 особа | завізьмешся | завізьметеся |
3 особа | завізьметься | завізьмуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | завзявся | завзялися |
Жіночий рід | завзялася | |
Середній рід | завзялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завізьмімося | |
2 особа | завізьмися | завізьміться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | завзявшись |