завихляти
ЗАВИХЛЯТИ, яю, яєш, док., розм. 1. Почати вихляти, рухатися нерівно, похитуючись, звертаючи з боку на бік. Стерновий.. покинув штурвал, і хвилі одразу збили пароплав з курсу. «Кайман» завихляв і пішов праворуч (Трубл., Шхуна.., 1940, 275).
2. чим. Почати махати, хитати. Вони [собаки].. завихляли хвостами, впізнавши хазяїна (Донч., І, 1956, 112).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завихляю | завихляємо |
2 особа | завихляєш | завихляєте |
3 особа | завихляє | завихляють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | завихляв | завихляли |
Жіночий рід | завихляла | |
Середній рід | завихляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завихляймо | |
2 особа | завихляй | завихляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | завихлявши |