завихрюватися
ЗАВИХРЮВАТИСЯ1, юється, недок., ЗАВИХОРИТИСЯ, иться і ЗАВИХРИТИСЯ, ихриться, док. Здійматися, носитися вихором, вихорами (див. вихор1 1). Сніг, підхоплений хурделицею знизу, змішувався з тим, що густо сипався згори, і, завихрюючись між небом і землею, мчав хмарами у безвісті (Речм., Весн. грози, 1961, 3); Над циліндром високої труби завихрюється на вітрі чорний султан диму (Кол., Терен.., 1959, 148); На широкій дорозі завихрився сірий стовпчик пилюки і, обертаючись довкола себе, побіг поперед коня (Жур., Вечір.., 1958, 150); // безос. Легка курява здіймається за ним [трактором]. Ще вчора не куріло, а сьогодні завихрюється вслід... (Гончар, Новели, 1954, 168); * Образно. Думка його закаламутилась, завихорилась (Мирний, І, 1949, 157).
ЗАВИХРЮВАТИСЯ2, юється, недок., ЗАВИХОРИТИСЯ, иться і ЗАВИХРИТИСЯ, ихриться, док. Підніматися вихором, вихрами (див. вихор2). Руде волосся його розметалось і завихорилось від патетичних рухів (Довж., І, 1958, 95); Видно, він поспішав.. Від швидкої ходи непокрита чуприна ще більше завихрилась (Речм., Весн. грози, 1961, 113).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завихрююся | завихрюємося |
2 особа | завихрюєшся | завихрюєтеся |
3 особа | завихрюється | завихрюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завихрюватимуся | завихрюватимемося |
2 особа | завихрюватимешся | завихрюватиметеся |
3 особа | завихрюватиметься | завихрюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | завихрювався | завихрювалися |
Жіночий рід | завихрювалася | |
Середній рід | завихрювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завихрюймося | |
2 особа | завихрюйся | завихрюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | завихрюючись | |
Минулий час | завихрювавшись |