заводоуправління
ЗАВОДОУПРАВЛІННЯ, я, с. Орган, який управляє, керує роботою заводу (див. завод1). Надання заводуправлінням і місцевим госпорганам значної свободи розпоряджатися оборотними коштами розраховане а максимальне використання ними місцевих ресурсів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 152); Коли втік директор Петровського заводу [у 1917 р.], робітники утворили раду заводоуправління, яка з їх допомогою забезпечила керівництво виробничими процесами (Іст. УРСР, II, 957, 92); // Приміщення цього органу. Заводоуправління та їдальню оточував молоденький садок (Шовк., Інженери, 1948, 350).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заводоуправління | заводоуправління |
Родовий | заводоуправління | заводоуправлінь |
Давальний | заводоуправлінню | заводоуправлінням |
Знахідний | заводоуправління | заводоуправління |
Орудний | заводоуправлінням | заводоуправліннями |
Місцевий | на/у заводоуправлінні | на/у заводоуправліннях |
Кличний | заводоуправління | заводоуправління |