заворонитися
ЗАВОРОНИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. Мимоволі випустити що-небудь з уваги, прогавити, стати неуважним. [Платон Гаврилович:] Чисте мені горе з ним [з Дорошем]. Так і никав, щоб куди в шкоду вскочить. Тільки на часинку заворонишся - дивись, він уже тут (Вас., III, 1960, 135); // на кого - що. Задивитися на кого-, що-небудь, забувши про все інше - Мабуть, сердились [люди].. на нього. Понадіялись, мовляв. - Та в нього ж, мабуть, вітер в голові свище! Заворонився десь на карусель або слухає лірників на базарі (Козл., Ю. Крук, 1957, 375).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заворонюся | заворонимося |
2 особа | заворонишся | заворонитеся |
3 особа | заворониться | завороняться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заворонився | заворонилися |
Жіночий рід | заворонилася | |
Середній рід | заворонилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заворонімося | |
2 особа | заворонися | завороніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заворонившись |