завітати
ЗАВІТАТИ, аю, аєш, док . 1. неперех. Зайти, заїхати до кого-небудь, куди-небудь, відвідати когось. [Настя:] Брати мої, соколи мої! Ви гаразд дбали! Добре вгадали, Що до Юсуфа паші, До мого зятя, В гості завітали (Н.-Лев., II, 1956, 464); [Агамемнон:] Прошу, царівно, в хату завітати (Л. Укр., II, 1951, 332); Крайнюк занудився й вирішив завітати до льотчиків (Кучер, Голод, 1961, 454); * Образно. Скоро лишень весна завітає в тухольські гори (Фр., VI, 1951, 34).
2. перех., діал. Запросити. Уранці поїхав пан і полковника завітав у куми (Вовчок, І, 1955, 133).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завітаю | завітаємо |
2 особа | завітаєш | завітаєте |
3 особа | завітає | завітають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | завітав | завітали |
Жіночий рід | завітала | |
Середній рід | завітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завітаймо | |
2 особа | завітай | завітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | завітавши |