загад
ЗАГАД, у, ч.,розм., рідко. Завдання, наказ, розпорядення. Живе та баба з паннами в будинкові, так пильнує, так робить: і сама повимітає, без загаду поприбирає, й постіль усім постеле (Вас., II, 1959, 428); Де не взялись у дверях замасковані карлики, що жваво виконують усі загади [Форкіади] (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 353).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | загад | загади |
Родовий | загаду | загадів |
Давальний | загадові, загаду | загадам |
Знахідний | загад | загади |
Орудний | загадом | загадами |
Місцевий | на/у загаді | на/у загадах |
Кличний | загаде | загади |