загадковий
ЗАГАДКОВИЙ, а, е. Який потребує розгадки, дослідження; таємничий, незрозумілий. - Загадкова і дивна людська натура, - думав сам собі Дорош (Тют., Вир, 1964, 210); На Маріцциному обличчю [обличчі] блукав якийсь загадковий усміх (Коцюб., І, 1955, 264); В купе запанувала загадкова тиша (Досв., Вибр., 1959, 209).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | загадковий | загадкова | загадкове | загадкові |
Родовий | загадкового | загадкової | загадкового | загадкових |
Давальний | загадковому | загадковій | загадковому | загадковим |
Знахідний | загадковий, загадкового | загадкову | загадкове | загадкові, загадкових |
Орудний | загадковим | загадковою | загадковим | загадковими |
Місцевий | на/у загадковому, загадковім | на/у загадковій | на/у загадковому, загадковім | на/у загадкових |