загарбання
ЗАГАРБАННЯ, я, с. Дія за знач. загарбати. Ні у комуністичних партій, ні у жодної соціалістичної країни нема спонукальних причин для розв'язування війни.., для загарбання чужих земель (Маніф. миру, 1957, 29); Імперіалізм прагне до загарбання світу, поневолення народів, до ситого і безжурного паразитування (Мельн., Обличчя.., 1960, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | загарбання | загарбання |
Родовий | загарбання | загарбань |
Давальний | загарбанню | загарбанням |
Знахідний | загарбання | загарбання |
Орудний | загарбанням | загарбаннями |
Місцевий | на/у загарбанні | на/у загарбаннях |
Кличний | загарбання | загарбання |