загиджувати
ЗАГИДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГИДИТИ, джу, диш, док., перех,, розм. Забруднювати чим-небудь поганим, гидким. По цілих днях кричать [ворони у парку] і все загиджують (Коцюб., III, 1956, 307); * Образно. Фея руїни не боялася загидити руки об дрібне щастя селянки.. Коли не стало ні дітей, ні чоловіка - заходилася на обійсті коверзувати: то підмивала вона причілкову стінку по весні, то валила повітку (Л. Янов., І, 1959, 410).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загиджую | загиджуємо |
2 особа | загиджуєш | загиджуєте |
3 особа | загиджує | загиджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загиджуватиму | загиджуватимемо |
2 особа | загиджуватимеш | загиджуватимете |
3 особа | загиджуватиме | загиджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | загиджував | загиджували |
Жіночий рід | загиджувала | |
Середній рід | загиджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загиджуймо | |
2 особа | загиджуй | загиджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | загиджуючи | |
Минулий час | загиджувавши |