заглушений
ЗАГЛУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заглушити. І знову з провалля.. дійшов до нього слабенький поклик, заглушений лісом: Іва-а!.. (Коцюб., II, 1955, 351); В темряві підкрадались до дроту. Заглушена піснею, починалась праця (Коз., Гарячі руки, 1960,203); У квітнику, заглушеному бур'яном, розцвілася якась жовтогаряча квітка (Вол., Сади.., 1950, 4); // заглушено, безос. присудк. сл. Мотори заглушено, агрегати зупинено, на всій ділянці робіт - тиша та цвірчання цикад (Гончар, Тронка, 1963, 286).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заглушений | заглушена | заглушене | заглушені |
Родовий | заглушеного | заглушеної | заглушеного | заглушених |
Давальний | заглушеному | заглушеній | заглушеному | заглушеним |
Знахідний | заглушений, заглушеного | заглушену | заглушене | заглушені, заглушених |
Орудний | заглушеним | заглушеною | заглушеним | заглушеними |
Місцевий | на/у заглушеному, заглушенім | на/у заглушеній | на/у заглушеному, заглушенім | на/у заглушених |