ЗАДАЛЕКО, присл., розм. Далі, ніж звичайно, потрібно, можливо; далеко. Я не йшов головною алеєю - це було для мене задалеко, а між дерева (Коб., III, 1956, 65); [Пан Трацький:] - Ей, сину, - твій реалізм трохи задалеко заходить! (Фр., III, 1950, 381).