заделікатний
ЗАДЕЛІКАТНИЙ, а, е, розм. 1. Який виявляє зайву делікатність, не в міру делікатний (у 1 знач.).
2. Непристосований до фізичної праці; тендітний. Все то господарство не мале,.. а Стася сама заделікатна, щоби могла за всім доглянути (Мак., Вибр., 1954, 126).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заделікатний | заделікатна | заделікатне | заделікатні |
Родовий | заделікатного | заделікатної | заделікатного | заделікатних |
Давальний | заделікатному | заделікатній | заделікатному | заделікатним |
Знахідний | заделікатний, заделікатного | заделікатну | заделікатне | заделікатні, заделікатних |
Орудний | заделікатним | заделікатною | заделікатним | заделікатними |
Місцевий | на/у заделікатному, заделікатнім | на/у заделікатній | на/у заделікатному, заделікатнім | на/у заделікатних |