задеревеніти
ЗАДЕРЕВЕНІТИ, ію, ієш, док., діал. 1. Задерев'яніти (у 1 знач.). Побалакати ж треба: хоч коли, щоб язик не задеревенів (Мак., Вибр., 1954, 193).
2. перен. Завмерти. - Я побіг в яр... Глянув і задеревенів. Яма засунулась, з дверей і сволоків ні сліду (Ірчан, II, 1958. 179).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задеревенію | задеревеніємо |
2 особа | задеревенієш | задеревенієте |
3 особа | задеревеніє | задеревеніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задеревенів | задеревеніли |
Жіночий рід | задеревеніла | |
Середній рід | задеревеніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задеревеніймо | |
2 особа | задеревеній | задеревенійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | задеревенівши |