задушний
ЗАДУШНИЙ, а, е. Те саме, що задушливий. Ніч стала така задушна: напевно, дощ буде (Крот., Сини.., 1948, 307); Коли вони втрьох виходили з задушної майстерні на вільне повітря, сова на шафі скрикнула й змахнула крилами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 409); Літній парк, задушний запах м'яти (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 142).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | задушний | задушна | задушне | задушні |
Родовий | задушного | задушної | задушного | задушних |
Давальний | задушному | задушній | задушному | задушним |
Знахідний | задушний, задушного | задушну | задушне | задушні, задушних |
Орудний | задушним | задушною | задушним | задушними |
Місцевий | на/у задушному, задушнім | на/у задушній | на/у задушному, задушнім | на/у задушних |