зазивати
ЗАЗИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗАЗВАТИ, ву, веш, док., перех. 1. Кликати до себе, запрошувати. Зазивала [Галочка] до себе подруг, іноді сама ходила до них (Кв.-Осн., II, 1956, 358); До загрібальниць і скиртоправів замахали чоловіки кашкетами, зазиваючи на обід (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 207).
2. тільки недок., перен. Закликати до якоїсь дії, спонукати на що-небудь. Більшовики зазивають окривджений люд на боротьбу з одвічними гнобителями. - панами, царем (Горд., Чужу ниву.., 1947, 170); * Образно. Наперекір розлюченому звіру, Що тінь війни ожити зазива. Із рук твоїх всесвітній голуб миру Летить, Москва? (Рильський, 300 літ, 1954, 18).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зазиваю | зазиваємо |
2 особа | зазиваєш | зазиваєте |
3 особа | зазиває | зазивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зазиватиму | зазиватимемо |
2 особа | зазиватимеш | зазиватимете |
3 особа | зазиватиме | зазиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зазивав | зазивали |
Жіночий рід | зазивала | |
Середній рід | зазивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зазиваймо | |
2 особа | зазивай | зазивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зазиваючи | |
Минулий час | зазивавши |