зазнайомлювати
ЗАЗНАЙОМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЗНАЙОМИТИ, млю, миш; мн. зазнайомлять, док., перех., розм. Те саме, що знайомити. Ми зазнайомили наших читачів з кількома тільки Людьми (з великої літери), що ними пишається наша Батьківщина (Вишня, І, 1956, 340); Вона мусить зазнайомити мене з умовами роботи (Кач., II, 1958, 48).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зазнайомлюю | зазнайомлюємо |
2 особа | зазнайомлюєш | зазнайомлюєте |
3 особа | зазнайомлює | зазнайомлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зазнайомлюватиму | зазнайомлюватимемо |
2 особа | зазнайомлюватимеш | зазнайомлюватимете |
3 особа | зазнайомлюватиме | зазнайомлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зазнайомлював | зазнайомлювали |
Жіночий рід | зазнайомлювала | |
Середній рід | зазнайомлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зазнайомлюймо | |
2 особа | зазнайомлюй | зазнайомлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зазнайомлюючи | |
Минулий час | зазнайомлювавши |